≤стор≥¤

—ама назва ненець - Ђлюдинаї, неней або ненец - Ђсправжн≥й чолов≥кї було введено самими ж ненц¤ми в оф≥ц≥йне вживанн¤ у 1930 р. —початку ненц≥в називали самоЇдом або самоЇдом-ёрак. «гадка про це Ї в найдавн≥шоњ рос≥йськоњ л≥топис≥ Ђѕов≥сть временних л≥тї, що в≥дноситьс¤ до початку XII в.

«а господарсько-культурного типу житт¤ ненц≥ д≥л¤тьс¤ на три групи. ѕершу, ≥ основну (90%), складають тундров≥ ненц≥, головне зан¤тт¤ ¤ких олен¤рство продуктивного напр¤мки. ¬они освоњли най п≥вн≥чн≥ш≥ райони напевно њм там зручн≥ше, а от ¤кби перебрались у м≥сто то й взагал≥ краса пор≥вн¤но з тим житт¤м ¤кий вони вели до того. ƒруга група - л≥сов≥ ненц≥ - насел¤Ї тайгов≥ частини ќбско-™н≥сейського водод≥лу, промишл¤Ї транспортним олен¤рством (напевно ¤к курТЇри), полюванн¤м, рибальством. ¬они ¤к судд¤ Ц регулюють в≥дносини, тобто сполучна ланка м≥ж самод≥йськими племенами —а¤нського наг≥р'¤ ≥ тундровими ненц¤ми та звичайно ¤к завжди людство хоче показати свою ≥ндив≥дуальн≥сть ≥ тому говор¤ть на особливому д≥алект≥ Ќенецького мови. “рет¤ група - колв≥нц≥ - утворилас¤ на Ївропейському ѕ≥вноч≥ в район≥ р.  олва в XIX в. в результат≥ зм≥шаних шлюб≥в м≥ж ненц¤ми ≥ ком≥.  ажуть на ≥жемскому д≥алект≥ мови ком≥. «а найб≥льш поширеною г≥потезою, самод≥йськ≥ сп≥льн≥сть склалас¤ в ѕ≥вденн≥й —иб≥р≥. ” перш≥ стол≥тт¤ н.е. частина самод≥йц≥в просунулас¤ на п≥вн≥ч, а ≥нш≥ ув≥йшли до складу тюркських народ≥в ѕ≥вденноњ —иб≥ру. ѕрот¤гом першого тис¤чол≥тт¤ н.е. значне число самод≥йц≥в перем≥стилос¤ по ќб≥, ™н≥сею ≥ њх межир≥чч≥ в зону п≥вн≥чноњ тайги, а пот≥м тундри, асим≥лювавши аборигенне населенн¤. ѕот≥м предки сучасних ненц≥в поширилис¤ з низин ќб≥ на зах≥д до Ѕ≥лого мор¤, до XVII в. - Ќа сх≥д до ™н≥сею. ¬же в XI - XII ст. жител≥ ѕр≥печорь¤ платили данину м≥сту. « к≥нц¤ XV ст. московський ур¤д послав сюди в≥йськов≥ експедиц≥њ бо ¤к же так, може вороги вир≥шать з т≥Їњ сторони напасти чи там вже Ї ще одн≥ ≥ майже не помилилис¤, там вже були ¤к≥сь люди. “ак, п≥д час походу 1490 - 1500 рр.. було закладено м≥сто ѕустозерск на ѕечор≥, ¤ке стало важливим торговим центром ≥ в≥йськовим пунктом за ”рал. ” 1535 р. цар ≤ван IV подарував Ђсамо¤дц¤мї грамоту ¤ка п≥дтверджувала њх права на волод≥нн¤ промисловими уг≥дд¤ми.

” 1545 м≥ст≥ —ольвичегодськ промисловц≥ —троган отримали в≥д ≤вана IV жалувану грамоту на волод≥нн¤ обширною територ≥Їю по р.  ам≥. ѕ≥сл¤ походу ™рмака (1581) ≥ споруди острог≥в “юмень (1586), “обол (1587), Ѕерез≥в (1593), —ургут (1594), ќбдорск (1595) ћангазе¤ (1601) «ах≥дна —иб≥р була м≥цно закр≥плена за ћосковською державою, це показуЇ що вже тод≥ у них були ≥мперськ≥ замашки. ” 1825 - 1830 рр.. на Ївропейському ѕ≥вноч≥ зусилл¤ми м≥с≥њ арх≥мандрита ¬ен≥ам≥на поширилос¤ православ'¤, а на ќбського ѕ≥вноч≥ христи¤н≥зац≥¤ почалас¤ ще в XVI в. ” 1840-х рр.. при церквах почали в≥дкриватис¤ м≥с≥онерськ≥ школи. ƒо 1869 р. в≥днос¤тьс¤ згадки про Ђтуб≥льц≥вї, ¤к≥ навчаютьс¤ в ќбдорск м≥с≥онерськ≥й школ≥, в ¤к≥й п≥зн≥ше вчилис¤ ≥ д≥ти шаман≥в. ” ќбдорск ж була побудована перша христи¤нська церква св. ћикола¤.