ультура

“ак сталос¤, що ненц≥, фактично, поможуть займатис¤ т≥льки олен¤рством бо т≥льки завд¤ки њм вони можуть вижити у сувор≥й природ≥. ¬они ц≥лий р≥к випасують б≥дних тварин за допомогою оленегонних собак ≥ на тих же олен¤х њзд¤ть. —ан≥ у них називають нартами та розд≥л¤ють њх на чолов≥ч≥ та ж≥ноч≥. як повелос¤ ж≥ноч≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ б≥льш високою безпекою, насамперед дл¤ д≥тей ¤к≥ њзд¤ть з матер¤ми, тому чолов≥ч≥ нарти мають т≥льки задню спинку у сид≥нн¤, а ж≥ноч≥ - ще передню ≥ бокову. ” чолов≥ч≥ нарти запр¤гають Ђв≥¤ломї в≥д двох - трьох до шести олен≥в. « л≥воњ сторони с≥дають на них, а керують за допомого в≥жки ¤ка прикр≥плена до недоуздку (вуздечц≥ без вудил, з приводом) олен¤ ¤кий знаходитьс¤ зл≥ва, та жердини-хоре¤ на ¤кому маЇтьс¤ к≥ст¤ний іудзик на к≥нц≥. „асом буваЇ на ≥нший к≥нець хоре¤ над¤гають копьЇвидний металевий наконечник (взагал≥ то в минулому хорей нар¤ду з цибулею служив зброЇю). ”пр¤ж вони виготовл¤ють, ¤к це не прикро звучить з того що Ї, тобто з≥ шк≥ри тих самих олен≥в та морського зайц¤.

ƒл¤ вантажних нарт запр¤гають по два-три олен¤, а вони довол≥ часто зм≥нюють м≥сце проживанн¤, ≥ з п'¤ти-семи вантажних нарт складають великий караван котрий на њхн≥й мов≥ називаЇтьс¤ арг≥щ, прив'¤зуючи олен≥в м≥цними ланцюжками або ремен¤ми з тих же олен≥в до передньоњ нарти.  ожен арг≥ш веде лише один с≥док ≥ довол≥ часто це бувають д≥вчатка-п≥дл≥тки, а поруч њдуть чолов≥ки на легкових нартах та женуть стадо куди њм потр≥бно. ƒл¤ того щоб виловити з допомогою аркана потр≥бних поживних тварин, вони робл¤ть спец≥альний заг≥н, ¤кий њхньою мовою називаЇтьс¤ кораль , використовуючи дл¤ цього знову таки нарти. ќлень харчуЇтьс¤ мохом ≥ напевне саме тому вони пост≥йно кочують з м≥сц¤ на м≥сце Ц мох зак≥нчуЇтьс¤ швидко. « олен¤чим стадом кочують ≥ пастухи з с≥м'¤ми. ƒо умов кочового способу житт¤ пристосоване ≥ житло, дл¤ цього його робл¤ть розб≥рним. „ум - так воно називаЇтьс¤ це конусопод≥бна споруда оббита олен¤чою шк≥рою, к≥ст¤к ¤кого складаЇтьс¤ з 26 - 32 жердин. ¬зимку чум вкривають зазвичай у два-три шари покришками - нюкам≥ з шкур олен¤ котр≥ принаймн≥ точно захист¤ть в≥д в≥тру, вл≥тку ж - з спец≥ально виробленоњ берести.  оли вони не дуже були на ти з цив≥л≥зац≥Їю у центр≥ чума розпалювали багатт¤, а вже зараз розтоплюють б≥льш менш коипактну зал≥зну п≥ч. Ќад вогнищем встановлювали триногу з гаком дл¤ чайника або котла. ѕо двох боках в≥д нього зазвичай створюють спальн≥ м≥сц¤, а проти входу ставл¤ть предмети ¤зичницького культу, пот≥м ≥кони, ≥ також чистий посуд. ќкр≥м випасу олен≥в ненц≥ полюбл¤ють взимку полювати на дикого п≥вн≥чного олен¤, росомаху, песц¤, лисицю, горноста¤. «в≥р≥в з гарного хутра добувають з допомогою дерев'¤них пасток, зал≥зних капкан≥в, петлею. «давна ненц≥ добували б≥лих не таких вже й товстих кур≥пок, гусей та глухар≥в в пер≥од линьки. –ибу ловл¤ть в основному вл≥тку бо взимку таки нав≥ть дл¤ таких пристосованих людей холодно. ∆≥нки займаютьс¤ виробленн¤м шкур хутрових зв≥р≥в ≥ олен≥в, пошитт¤м р≥зноман≥тного од¤гу, найр≥зноман≥тн≥ших сумок ≥ на к≥нець покришок чума.

ћова ненц≥в в≥дноситьс¤ до п≥вн≥чноњ групи самод≥йських мов. ѕоширений на крайньому п≥вн≥чному сход≥ ™вропи ≥ крайньому п≥вн≥чному заход≥ јз≥њ в≥д  ольського п≥вострова до правобережж¤ ™н≥сею (Ќенецький, ямало-Ќенецький ≥ ƒолгано-Ќенецький автономн≥ округи). „исло говор¤ть бл. 27 тис. чолов≥к (1989 р., перепис). ≤з загального числа ненц≥в 77,7% визнали р≥дною мовою ненецький, 17,6% рос≥йську. ѕрисл≥вники: тундрових ≥ л≥сових. Ќа тундрових говорить основна маса ненецького населенн¤, на л≥совому - невелика група в п≥вденних районах ямало-Ќенецького округу. ƒл¤ ненецького мови характерн≥ суф≥ксальна аглютинац≥¤, в≥дм≥нн≥сть трьох чисел, в≥дм≥нкове оформленн¤ чотирьох членноњ сер≥њ м≥сцевих в≥дм≥нк≥в (Ђдеї, Ђкудиї, Ђзв≥дкиї, Ђза ¤ким м≥сцемї), протиставленн¤ трьох тип≥в д≥Їсл≥вного д≥Їв≥дм≥ни (суб'Їктного, об'Їктного ≥ рефлексивного), широке використанн¤ конструкц≥й з неф≥н≥тним≥ формами д≥Їслова, вживанн¤ послелогов, принцип Ђкерований член перед керуючимї ¤к основа пор¤дку сл≥в. ќсоблив≥сть фонетики б≥льшост≥ ненецьких д≥алект≥в - заборона на вживанн¤ голосних на початку слова (в запозичених словах перед анлаутним гласним з'¤вл¤Їтьс¤ звук?). ” консонантизм≥ представлена корел¤ц≥¤ твердих ≥ м'¤ких приголосних, що нагадуЇ корел¤ц≥ю в рос≥йськ≥й мов≥. ” лексиц≥ в≥дбито вплив ком≥-зир¤нском, хантийського, рос≥йськоњ мов. Ќенецький писемн≥сть створена в 1932 р. на основ≥ латинськоњ граф≥ки. ” 1937 р. вона була переведена на рос≥йську граф≥ку. Ћ≥тературна мова сформувавс¤ на основ≥ Ѕольшеземельськоњ гов≥рки тундрового присл≥вники.

√.Ќ.ѕрокофьев у 1932 р. на основ≥ латинськоњ граф≥ки п≥дготував перший в ≥стр≥њ ненецький буквар ЂЌове слової. «а основу першоњ серйозноњ книжки дитинства, тобто буквар¤ був уз¤тий д≥алект найпоширен≥ших тундрових ненц≥в. як насл≥док була розроблена граматика, граматичн≥ дов≥дники, р≥зн≥ п≥дручники ≥ книги дл¤ читанн¤ на ненецьк≥й мов≥. ¬же у 1936 роц≥ ненецька писемн≥сть була переведена на добре в≥дому нам рос≥йську граф≥чну основу. Ќенецьку мову у них вивчають у початкових класах ненецькоњ нац≥ональноњ школи в обов'¤зковому пор¤дку, в частин≥ шк≥л присутн¤ ≥ ¤к необовТ¤зковий предмет (факультатив) у 6-9 класах. ¬чител≥в готують в ≤нститут≥ ѕ≥вноч≥ ѕедагог≥чного ун≥верситету ≥м. ј.≤. √ерцена у —анкт-ѕетербурз≥ та педагог≥чних училищах Ќарь¤н-ћара ≥ —алехарда. Ќа ненецьк≥й мов≥ нав≥ть видаЇтьс¤ сво¤ навчальна ≥ художн¤ л≥тература, ведутьс¤ передач≥ новин ≥ р≥зних програм трьох окружних рад≥останц≥й, видаЇтьс¤ окружна газета в —алехард≥. ƒ≥йсно, що т≥льки не зробиш заради збереженн¤ р≥дноњ мови.